“ Ім'я моє Ірина, і моє царство — це кухня.
Власне кажучи, один квадратний метр на стільниці, де стоїть моя невід'ємна
помічниця — мультиварка.
Сусідки тільки ойкають: «І чого
ти з нею возишся. У нас же є газова плита, духовка…» А я тільки всміхаюся.
Поки вони відтирають противні і наглядають за
каструлями, я встигаю і борщу
наваристого зварганити, і плову розсипчастого, і чізкейка ніжнішого за хмарку.
Фокус ось у чому: вранці склала в чашу заготовки для обіду, виставила режим «Гасіння» — і до обіду можна пити каву, перебирати крупи чи доглядати
квіти. Надвечір чоловік, принюхуючись, тягнеться на кухню: «Знову твої алхімічні експерименти»
А я подаю на стіл ніжні тюфтельки з вершками.
Мультиварка тихенько пікає, виходить ароматна пара
— і в цьому є своє, домашнє диво.
Ніхто не не здогадується, що тут
все ідеально очистилось, а
час використовується лише для того,
аби прикрасити тарілки.
Справжня господиня — зовсім не та, хто цілі дні біля плити.
Це та, хто нагодувала всіх смачно і
прибрала за собою лише одну чашу.
І я мені це надзвичайно подобається. ”